Теорія образу

Про курс

На курсі «Теорія Образу» ми розглянемо найяскравіші і значущі образи світової культури, побачимо, що викликало їх до життя, які ідеї і події їх породили. Розберемося зі значенням образів – і сучасним, і глибинним початковим (часто вони відрізняються до протилежності).

Для цього ми пройдемося по всій історії світової культури і філософії. Ми побачимо:

як з’являлися і гинули цивілізації, і як вони народжували безсмертні образи в мистецтві;
познайомимося з древніми текстами, які стали основою для всієї сучасної літератури, науки, і філософії;
розглянемо смисли, які, нехай навіть дуже змінені, дійшли до наших днів і стали частиною сучасної культури.

Крім того, ми зануримося в теорію культури: зрозуміємо, як вона створюється, як влаштована, вивчимо різні способи розуміння творів мистецтва, стратегії інтерпретації як великих творів культури, так і повсякденного досвіду людини.

Це допоможе нам не тільки поповнити свою особисту «бібліотеку символів», а й розширити досвід творчого мислення, оскільки «освіта – це коротке проживання досвіду світової культури в межах одного життя», як зауважив Гегель. Ось цим проживанням ми і будемо займатися, вибираючи найбільш значущі образи культури як центр нашої уваги.

Майстер курсу — Дар'я Зіборова

Кандидат філософських наук, фахівець з філософської антропології та філософії культури, викладає на філософському факультеті ХНУ ім. Каразіна курси «Філософія», «Семіотика культури» та «Культура Давнього Сходу». Інтереси: сучасна культура як система знаків, комунікативні теорії і практики інтерпретації у філософії.

Структура курсу

20 годин

10 відео лекцій

1000 грн.

Тема 1: Образ, символ, знак.

Чим вони відрізняються і як виникають у культурі? Як образи народжуються і наповнюються змістом, як вони транслюють сенс через віки? Розберемося як функціонує культура, як знаки знаходять своє значення та інтерпретуються. Ми будемо розглядати найяскравіші та найзначніші образи світової культури, побачимо, що викликало їх до життя, які ідеї та події їх породили. Розберемося зі значенням образів – і сучасним, і глибинним вихідним (часто вони відрізняються протилежності).

Тема 2: Образи архаїчної культури. Первісна магія, міфи та ритуали. Від космогонії до есхатології.

Від початку існування людської культури людина виражала своє сприйняття світу в образах міфів і ритуалів. Розглянемо основні символи первісних міфів та магічних ритуалів, наскального живопису та мегалітичних споруд. Побачимо, як через призму образів міфу можна пояснити закони світобудови, і відкриємо, що це образи багато в чому керують і свідомістю сучасної людини. Поговоримо про те, як будується ставлення зі священним та потойбічним в архаїчному суспільстві, і як це впливає на їхнє повсякденне життя (а, можливо, і на наше?). Спробуємо знайти відповідь на запитання – навіщо первісні мисливці забиралися в далекі печери, щоб намалювати на стінах зображення тварин, і навіщо вони витрачали величезні зусилля для встановлення мегалітів.

Тема 3: Образ міста. Храми, канали і цегла. Причини появи першої міської цивілізації.

Поговоримо про період «урбаністичної революції» коли на планеті Земля з’явилася перша міська цивілізація. У цьому типі цивілізації ми живемо і зараз.

Як виникає образ міста, і хто його винаходить?
Що є його центром і яка його структура?
І як взагалі людство дійшло до життя в містах?
Як змінюється життя людини і його бачення світу в місті?
Які образи і символи виникають на цьому етапі

Храми, канали, цегла та тексти, структура влади і уявлення про богів – все це похідні міської цивілізації древніх шумерів – загадкового народу, який створив прото-форму нашого сучасного життя.

показати всю програму

Тема 4: «Епос про Гільгамеш». Народження образу героя. Пошуки безсмертя та сенс життя на зорі цивілізації.

У шумерсько-аккадской цивілізації з’явився перший записаний текст Землі, і перший літературний твір – «Епос про Гильгамеша». Розберемо, як у цьому тексті народжується образ героя у його різних іпостасях: воїна, правителя, бунтаря, мислителя та шукача. Побачимо, як народжується перша розповідь, яка пізніше стане в нашій сучасній культурі романом, п’єсою, поемою, сценарієм, як будується його структура. Обговоримо як в одному тексті, через яскраві та глибокі образи культура висловлює свої найглибші змісти, виявляє свої базові уявлення про влаштування світу та місце людини в ньому.

Тема 5: Вавилон: символи і сюжет. Історія про творіння світу і свято Нового року - битва Мардука і Тіамат.

Вавилонська культура подарувала світові безліч символів і легендарних сюжетів. Календар, астрономія і астрологія, гадання, вавилонська вежа і загадкові дракони – сірруші, битва героя з чудовиськом як основа світу. Саме вавилоняни створили архетипний образ міста, який відтворює і наша цивілізація, а так само той світогляд, який властиво сучасному міському жителю, те ставлення до світобудови, яке народжується на сторінках епосу про творіння світу “Енума Еліша». Цей епос інсценувався в ритуалі святкування нового року в стародавньому Вавилоні, і пояснював місце людини в природі. Розглянемо стародавні легендарні сюжети Вавилона і їх сприйняття в сучасній культурі.

Тема 6: Давній Єгипет: піраміди, фараони та гробниці. Істина та вигадка про таємниці давньої цивілізації.

Одна з найперших цивілізацій на Землі – давньоєгипетська, ще й сьогодні, незважаючи на розвиток єгиптології, лишається найзагадковішою з усіх. Поговоримо про основні образи Давнього Єгипту, які і зараз не дають спокою як вченим, так і голлівудським сценаристам. Розберемося, що з усіх «таємниць та вигадок» цієї цивілізації є правдою, а що було вигадано, відділимо одне від одного, щоб побачити, що правда про цю цивілізацію більш вражаюча, ніж будь-яка вигадка про неї. Обговоримо світобачення Давнього Єгипту, та спробуємо подивитися на світ очима людини цієї культури, крізь систему її основних образів та міфів.

Тема 7: Давній Єгипет: шлях у потойбічне. Образи іншого світу

Тексти пірамід і тексти саркофагів, «Книга Мертвих», (що насправді має назву «Про вихід до світла») та тексти царських гробниць («Ам Дуат», «Книга печер», «Книга врат») розповідають про складні та повні небезпек шляхи у потойбічне. У звичайних людей та царів в них різні шляхи та задачі. У потойбічному їм відкриваються різні простори та рівні таємничих дій богів. Розберемось з цими образами іншого світу, які так сильно вплинули на усі таємні знання і практики європейської цивілізації.

Тема 8: Витоки Європи – Егейська цивілізація. Лабіринт Криту, Троянська війна та інші доведені міфи.

Де шукати історичні витоки європейської цивілізації? Як не дивно – у давніх міфах, багато з яких були підтверджені археологічними відкриттями у ХIX – XX століттях. Поговоримо про образи, народжені критською, мікенською та ранньою грецькою культурами. Згадаємо величні тексти Гомера «Іліаду» та «Одіссею», що розповідають про падіння одної, і народження іншої цивілізації. Які ідеї та принципи цих культур стали основою європейської ментальності? Які з їхніх давніх образів все ще живуть у сучасній свідомості? Обговоримо трансформації уявлення про героя, долю та суспільство, які стали основою нашої культури.

Тема 9: Давня Греція як культура вищих ідеалів: народження демократії, трагедії і філософії.

Всі основні європейські цінності та інститути, культурні форми та сенси були винайдені в античній Греції. Уявлення про людину та політику, основні образи мистецтва та літератури, ідеї та форми мислення. На лекції поговоримо про давню Грецію, про її справжнє, не голлівудське лице. Які образи та сенси визначали світосприйняття людей тієї культури? Як насправді виглядали їх славетна скульптура та храми? Чому, з якої потреби народилася філософія? Чому визначним літературним жанром стала трагедія, і як це пов’язано з демократією? Подивимось, як все це змінилося в уявленні сучасної масової культури.

Тема 10: Народження філософії в Давній Греції та образ мудреця.

Поговоримо про те, як і чому з’явилась філософія в давній Греції. Які процеси в культурі призвели до виникнення цієї нової форми осмислення світу та людини? Як змінилися філософські питання за 2,5 тисячу років. Саме в античній Греції з’явилися нові образи мудреців, що так несхожі зі східними просвітленими. Роздивимося їх уважно, поміркуємо про те, що привертає нас в таких різних людях як Сократ та Діоген, Зенон Кітійський та Платон, Епікур та Плотін. З часу свого виникнення ці образи відтворюються у різному вигляді, але навряд виникає щось нове. Поговоримо про образи мудреців та їх вплив на наше уявлення про знання.

Для кого курс

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Quis ipsum suspendisse ultrices gravida. Risus commodo viverra maecenas accumsan lacus vel facilisis. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua.