Композиція

Про курс

Композиція – це авторський курс Костянтина Зоркіна, розроблений спеціально для Академії візуальних мистецтв. Курс розрахований на всіх, кого цікавлять зв’язки між різними видами візуального мистецтва: живописом, кіно, театром, перформансом, коміксом і фотографією. Завдання курсу – пошук універсальних принципів гармонії, завдяки яким твори мистецтва стають повноцінними формами життя.

Курс складається з теоретичного та практичного блоків. Перший досліджує розвиток композиції і її принципів в історії візуального мистецтва і дає уявлення про загальну культуру роботи з візуальним образом. Другий блок спрямований на формування у студентів власних відносин з композицією. Це основне завдання курсу – застосування знань на практиці. Для цього в навчальному процесі використовується скетчінг, паперовий театр, комікс та інші візуальні мови.

Майстер курсу - Костянтин Зоркін

“Композиція – це усвідомлення мети і організація своїх дій відповідно до неї. Виходить, що композиція – це життя.”

Працює в сфері перформансу, інсталяції, лялькового театру, графіки та ін. Є автором кількох лялькових вистав. Брав участь у багатьох групових проектах сучасного мистецтва в Харкові, Києві, Польщі. Має кілька персональних виставкових проектів, які демонструвалися переважно в Харкові. Зробив серію ілюстрацій до українського видання збірки Віктора Єрофєєва “Тіло” (Київ, видавництво “ArtHuss” 2017). Основний напрямок роботи – перформанс. У 2014 році Костянтин Зоркін заснував проект “Лабораторія не спрямованих дій”, що існує до сих пір і активно працює. Викладач з багаторічним досвідом. У 2018 році вийшла його книга “Ілюстрація.Хроніки курсу” за мотивами практичних занять в Академії візуальних мистецтв.

Структура курсу

40 години

20 відео лекцій

2000 грн.

Композиція 1: Реальність та мистецтво: композиція відносин

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Quis ipsum suspendisse ultrices gravida. Risus commodo viverra maecenas accumsan lacus vel facilisis. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua.

Композиція 2

На цей раз не буде опису або навіть назви. Тільки картинки. Ми гратимемо не словами, а картинками. Хто в курсі – той зрозуміє, а все інше ви почуєте на лекції.

Композиція 3: Мандрівка героя

показати всю програму

Композиція 4: Іраціональна композиція

У поередніх лекціях ми торкнулися теми міфології та магії та їх зв’язку з візуальним мистецтвом. Тепер настав час поговорити про художників-візіонерів, які працюють інтуїтивно і діють ірраціонально. Їхні роботи – це композиції-бачення, у яких невідомі інтелекту принципи формують паралельну реальність. Таке мистецтво запускає відповідні механізми сприйняття у глядача, навіть якщо він не підозрює про їхнє існування.

Композиція 5: Канон та закон

Ця розмова необхідна, як гірка пігулка або щось інше, корисне, але несмачне. Справа в тому, що в мистецтві можуть діяти системи правил і норм, безособові та жорстокі стосовно особистого. Ці системи живляться людською творчою енергією і перебувають під захистом більш масштабних адміністративних систем, які безпосередньо з мистецтвом не пов’язані. Знати про це неприємно, але треба.

Композиція 6: Традиція та емоція

У розвитку композиції можна знайти багато подвійних процесів. Цього разу хочеться поговорити про ті аспекти композиції, що складаються тисячоліттями, і миттєво руйнуються потоком людських пристрастей, щоб знову виринути з цього потоку. Традиційні форми композиції можна знайти й у сучасному мистецтві. Художники завжди звертаються до них, коли говорять про щось більше, ніж їхнє власне его.

Композиція 7: Абстрактне та конкретне

Два шляхи розвитку візуального мистецтва – це два способи мислення. Між ними немає протиріч, хоча історія мистецтва XX століття переповнена зіткненнями абстрактних та фігуративних сил. Вони розділилися на два протиборчі табори і відстоювали свої безкомпромісні. Час радикальних зіткнень минув. Абстрактне та конкретне змішалися знову. Можливо, протиріччя було штучним із самого початку. Адже композиція з вигаданих людей на вигаданому тлі не менш абстрактна, ніж композиція з конкретних трикутників та кіл. Отже. Абстрактне та конкретне грають рівноцінні візуальні ролі. Їхню присутність у мистецтві можна впізнати завжди і скрізь. Але для початку їх необхідно виявити всередині свого мислення.

Композиція 8: Невміння у мистецтві

Професіонал відрізняється від любителя не лише освіченістю та комерційними успіхами. Аматор любить те, що робить. Для нього це і причина, і ціль, і сенс. Невмілість та неосвіченість вже давно не вважаються недоліками художника. Вони навіть викликають заздрість. Хоча б тому, що аматор може стати професіоналом у своїй справі, а от освіченому митцю дуже важко, майже неможливо відмовитися від системи, до якої він так довго був підключений. І ще важче повернути ті почуття, які він відчував колись, торкаючись таємниці творчості. Цього разу ми поговоримо про невміле мистецтво, про його дивовижні відкриття, про художників без диплома і, звісно, про кохання.

Композиція 9: Естетика абсурду

Вже багато століть один із найважливіших механізмів у мистецтві працює на енергії абсурду. Парадокси, карнавали, гротеск, карикатура – це лише вершина айсберга, на них ми реагуємо сміхом. Чим глибше ми поринаємо в потік намальованої, і написаної нісенітниці, тим більш серйозним, а іноді й страшним стає перевернений з ніг на голову світ. Йдеться про ненадійність захисних властивостей логіки та страх втратити відчуття зв’язності світу. І тут мистецтво абсурду може стати по-справжньому небезпечним інструментом. Багато хто знає, як використовувати принципи композиції передачі сенсу. Але які принципи застосувати для зображення безглуздя? І навіщо це робити?

Композиція 10: Рух у композиції

Світ рухається і рухався завжди, а зображення почали рухатися зовсім недавно. До появи картинок, що рухаються, художники вигадували мільйони способів заморозити динаміку в рамках композиції зі збереженням її корисних властивостей. Нарешті картинка була розморожена і заворушилася, але з рамки вибратися не змогла…

Композиція 11: Табу, обмеження, заборони та загадки

Одна з основних умов існування мистецтва – це явище “заборони”. Механізми та системи заборон є умовою виживання людства з найдавніших часів. Будь-яка подібна система потребує художнього оформлення, формує свій дизайн. І будь-яка подібна система, за законом рівноваги, формує альтернативне мистецтво, що компенсує напругу, створене забороною, долає норми та обмеження або обходить їх непередбачуваним шляхом. Це не лише культурологічний процес. У мікросвіті художника особисті табу, заборони та їх подолання разом утворюють найскладнішу хімічну реакцію, що породжує образи неймовірної сили.

Композиція 12: Площина та простір

Маючи справу з рухомим чи статичним зображенням, ми звикли до того, як воно сильно діє на очі, але не на тіло. Тіло підключається потім, коли очі вже обдурені, а мозок зачарований ілюзією. Площина і простір, ступінь дво- і тривимірності, ще один критерій підходу та оцінки творів мистецтва, для застосування якого не потрібно нічого, крім власного досвіду сприйняття.

Композиція 13: Тексти художників

Ви читали Малевича? Візуальне мистецтво більшу частину своєї історії не мало власної літератури. Були образи художників у літературі, була література про мистецтво. Але тексти написані художниками паралельно з основною творчою практикою почали з’являтися недавно. Можливо, що мистецтво стало менш зрозумілим і потребувало словесних коментарів. Але це було б надто простим поясненням. Щоденники, листи та філософські трактати, пізніше – інтерв’ю в пресі, автобіографії та відео – художники наговорили та написали так багато, що час і нам про це поговорити.

Композиція 14: Світло та тінь

«Коли я стикаюся з витворами мистецтва, то мимоволі зважую на терезах сприйняття частку ясності та частку таємниці, які є там у різних пропорціях. Якщо позначити ясність як світло, а таємницю як тінь, то виходить бінарний код, розшифровка якого перетворюється на захоплюючу подорож освітленими та затемненими закутками спочатку своєї душі, а вже потім створеного кимось світу. Ця розмова про смислову та образну роль світла і тіні в композиції».

Композиція 15: Кохання та смерть

Дотик мистецтва залишає відбиток усередині нас. Існують різні види відбитків: інтелектуальний, емоційний, енергетичний і т.д. Загальна риса в них одна – переживання справжнього мистецтва дуже схоже на переживання найважливіших почуттів реального життя: Почуття дозволяють нам сприймати явища поблизу та на відстані, встановлювати зв’язки з чужим досвідом та абстрактними станами світу. Художник має здатність візуалізувати абстрактні почуття, ретельно відбираючи найсильніші, доки залишаються основні два: почуття Любові і почуття Смерті. Інші теми та сюжети, концепції та історії — це далека луна, відбите світло того, що справді має значення.

Композиція 16: Лялькова композиція

Лялька – це предмет, що може діяти як людина. Проекція живого на неживе створює окремий вид композиційних відносин, схожих одночасно на дитячу гру та на магічний ритуал. Принцип лялькового театру зустрічається в мистецтві набагато частіше, ніж нам здається. І на цій зустрічі піде мова про різноманіття лялькового світу, розчиненого у світі людей.

Композиция 17: Композиція неіснуючого

Як вигадати те, чого ще було? Як побудувати творчий процес, що не починався? Як відокремити і зібрати елементи, які потрібні для невідомого цілого?

Нас чекає практичне заняття, на якому не буде відповідей на ці питання, тому що ми будемо робити те, чого нема. А тому ще нема навіть питань, як це зробити. Але є гра, і ця гра має свою композицію. Корисну для тих, хто рухається у бік неіснуючого.

Композиція 18: Композиція неіснуючого. Продовження гри

Якщо вам треба щось зробити, не завжди треба починати відразу діяти. Особливо, коли справа стосується творчості. У світі мистецтва нема прямих шляхів, там до мети треба діставатися ярами та туманами, тримаючи напрямок на внутрішньому навігаторі. Наша гра продовжується. Практична вправа переходити на другий рівень, але ще можна приєднатися. Робити нічого не треба, тільки рухатися вперед з аркушем паперу у руках і метою у серці. Як вигадати те, чого ще було? Як побудувати творчий процес, що не починався? Як відокремити і зібрати елементи, які потрібні для невідомого цілого? Нас чекає практичне заняття, на якому не буде відповідей на ці питання, тому що ми будемо робити те, чого нема. А тому ще нема навіть питань, як це зробити. Але є гра, і ця гра має свою композицію. Корисну для тих, хто рухається у бік неіснуючого.

Композиція 19: Образ звуку

Ця зустріч присвячена несподіваній темі звуку та його ролі у візуальному мистецтві.

Звук – важкий інструмент для тих, хто працює очима. Вуха завжди увімкнені, але важко уявити їх функцію у створенні візуального образу. Ми живемо у світі відеоігор, кіно та анімації і автоматично сприймаємо атракціон, що грає з нами у реальність. Тому важко усвідомити звук, як окрему частину образу. Для цього треба, як завжди, звернутися до первинної ситуації взаємодії візуального та аудіального. Досвід мистецтва перформансу, експериментальної анімації та інших форм роботи митців зі звуком допоможе побачити те, що ми звикли тільки чути.

Композиція 20: Композиція у часі

Що таке час у просторовому мистецтві? Дедлайн виконання проєкту, графік роботи галереї чи вік митця? Час важко візуалізувати і важко побачити. Ця абстрактна сила завжди відчувалась у мистецтві, як фактор неможливості, тому засоби його фіксації були викликом для художників. Це питання акутальне і в епоху анімації та кіно, коли мистецтво отримало технічний контроль над часом і стало використовувати цю опцію автоматично. Час став ніби зрозумілішим, але чи це насправді так?